21 група

- 04.11, 2021              

 

 

ТЕМА

ШТ – 4.3. Оштукатурювання стін штукатурками спеціального призначення та виконання ремонту поліпшеної штукатурки

Компетентність ШТ – 4.3.1 Оштукатурювання  стін декоративними та спеціальними штукатурками                                                                                               

 Види та призначення, технічна характеристика   розчинів для спеціальної штукатурки.

 Мета уроку: формування в учнів знань, необхідних при виконанні штукатурних робіт у будівлях спеціального призначення; cформувати в учнів переконання в тому, що правильно вибраний і пропонований спеціальний розчин – основний показник якісної роботи.

Обладнання: будівельні матеріали, плакати.

Тип уроку: комбінований

 Методи і прийоми роботи: співбесіда з учнями  з елементами дебрифінгу.

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань. Фронтальне опитування учнів

– які особливості глиняних розчинів?

– як приготувати цементний розчин?

– які недоліки цементних розчинів?

– які властивості цементно-вапняних розчинів?

– які поверхні можна штукатурити вапняними розчинами?

2. Оголошення теми й мети уроку.

3. Вивчення нового матеріалу за планом

3.1. Цементні розчини з добавкою церезиту

3.2. Розчини для теплоізоляційних штукатурок

3.3. Розчини для акустичних штукатурок

3.4. Армовані розчини

3.5. Розчини для штукатурних печей

3.6. Ренгенозахисні розчини

Цементні розчини з добавкою церезину – найбільш поширені серед водонепроникних.

Церезит – матеріал заводського виготовлення, який складається з вапна, олеїнової кислоти, аміаку і водного розчину сульфату амонію. Це жовтувата або біла сметаноподібна маса, яка складається з 30 – 40 % води.

В розчин вводять церазитове молоко, яке складається з 1 м.ч., церезину та 10 м.ч. води.

Властивості розчинів на церезиті: повільно схвачуються, сповзають з попереднього шару штукатурки, при твердінні заповнюють дрібні пори, роблять поверхню водонепроникною. Застосовують також для влаштування водонепроникних плиточних підлог.

Цементні розчини на рідкому склі

Приготовляють шляхом змішуванням сухих цементно-піщаних сумішей, які розведені у воді до необхідності в’язкості рідким склом.

Властивості: такі розчини швидко тверднуть (через 1-2 хв після змішування), плівка легко руйнується під дією вуглекислого газу.

Такі розчини готують малими порціями, відразу використовують, а поверхню штукатурки залізнять перед тим виконавши накривну жирним цементним розчином.

Таким розчином можна замазувати тріщини, в які просочується вода.

Застосовують для захисту поверхні від проникнення бензину, масел, нафтопродуктів.

Цементні розчини з алюмінатом натрію

Отримають шляхом змішуванням 2-3 % розчину алюмінату натрію з сухою цементно-піщаною сумішшю 1:2.

Властивості: такі розчини схвачуються через 10-30 хв., температура повинна бути 10-30 ⁰С.

Застосовують для штукатурення сирих, невисихаючих поверхонь бетону та кам’яної кладки, в сан. тех. кабінках, штукатурення тріщин, через які просочується вода.

Але алюмінат натрію шкідливий для здоров’я, їдкий луг. Працювати з ним потрібно, додержуючись всіх правил техніки безпеки (окуляри, рукавиці, резиновї чоботи та фартук). У аптечці повинен бути 1 % розчин оцтової кислоти.

2. Розчини для теплоізоляційних штукатурок

Приготовляють при введенні в звичайні   розчини легких заповнювачів (перлітовий, керамзитовий пісок).

Особливості таких розчинів – їх довше перемішують. Поверхні сухих приміщень штукатурять розчином 1:3 (цемент        , дерев’яна тирса, просочена вапняним молоком).

3. Розчини для акустичних штукатурок

Приготовляють з портландцементу, шлакопортландцементу, гіпсу, вапна, каустичного магнезиту і легкого пористого піску крупністю 3-5 мм.

Види піску: туфовий, пемзовий, керамзитовий , з величиною перліту та ін.

Акустичні штукатурки поглинають звук, знижують рівень шуму, їх застосовують в приміщеннях радіостудій, концертних залах і т.д.

4. Армовані розчини

Штукатурка спеціального призначення

Штукатурка спеціального призначення, інакше кажучи, спеціальна штукатурка, застосовується у випадках необхідності додаткової гідроізоляції, утеплення, звукоізоляції, або додаткового захисту від впливів агресивного зовнішнього середовища (хімічно стійка штукатурка, рентгенозащитний штукатурка). Як досягаються подібні властивості?

Штукатурка спеціального призначення, інакше кажучи, спеціальна штукатурка, застосовується у випадках необхідності додаткової гідроізоляції, утеплення, звукоізоляції, або додаткового захисту від впливів агресивного зовнішнього середовища (хімічно стійка штукатурка, рентгенозащитний штукатурка).

Як досягаються подібні властивості? Якщо розглядати штукатурку, яка застосовується з метою додаткової звукоізоляції, часто звану акустичної штукатуркою, то додатковий рівень звукопоглинання досягається шляхом додавання в штукатурну суміш алюмінієвого порошку. Одним з його фізичних властивостей є виділення газу в сирому стані суміші. В результаті, в процесі висихання штукатурки, газ залишається в нанесеному штукатурному покритті, створюючи пористу структуру, завдяки цьому і створюється звукоізоляційний ефект. Рівень звукопоглинання може бути різним, звукоізоляційні властивості штукатурки залежать, відповідно, від її пористості і текстури поверхні.

Одна з поширених видів спеціальних штукатурок - терразитовая штукатурка, за допомогою якої перед заключним виконанням будівельних робіт згладжують різні поверхні. Основна область застосування терразитовой штукатурки - декоративне оздоблення фасадів будівель. У порівнянні з іншими видами штукатурних сумішей, вона володіє дуже, якщо не самими, то дуже високими показниками еластичності.

Завдяки цьому нанесене покриття практично не розтріскується. Виготовляють цей вид штукатурки з сухих сумішей із цементу, кварцового піску, вапна-гідратного, різних декоративних наповнювачів і барвників. Теразитову штукатурку наносять в декілька прийомів, залежно від крупності заповнювачів. Загальна товщина шару покриття досягає від восьми, до 17 мм. Важливо, що для успішного пристрою терразитовой штукатурки важливо ще в момент приготування розчину для грунтування строго дотримуватися співвідношення інгредієнтів при замісах, інакше не досягається однаковий склад і консистенція штукатурної суміші на всій площі поверхні. Звичайно, сучасні теразитовий штукатурки можуть володіти так само ряд додаткових переваг, такі як антисептичні властивості і підвищені показники вологостійкості.

До спеціальних штукатурок так само відносяться багатобарвні штукатурки. Чим вони відрізняються від вражаючого різноманіття можливостей інших декоративних штукатурок? Секрет простий - стандартні декоративні штукатурки несуть кольору в собі, а візуальні ефекти закладені в їх структурі. Завдяки цьому деякі види штукатурних сумішей так і називаються - фактурні штукатурки, кольорові штукатурки і т.п. Але повернемося до спеціальних багатобарвним штукатурок.

                            Їх секрет - в техніці нанесення.

Покриття з багатобарвним штукатурки складається з декількох кольорових шарів штукатурної суміші, з ретельним вирівнюванням кожного шару. Поки шар суміші ще не затвердів, на нього наносять картонний трафарет за допомогою голки. Потім, крейдою або порошком сухої фарби, трафарет припорошують крізь проколи голки і акуратно знімають з поверхні. За наміченим трафаретом і проколами контуру вискоблюють малюнок до нижчого кольорового шару штукатурки. Відповідно, кількість шарів багатобарвним штукатурки може варіюватися від бажаного результату. Якщо шару три і більше, використовують кілька трафаретів і відповідну кількість різнокольорових накривочних шарів.

До речі, структурні штукатурки так само багато хто відносить до спеціальних штукатурок. Завдяки їх складу (додаванню дрібних камінчиків, гранул, деревних волокон і т.п.), вони прекрасно маскують вади базової поверхні, в тому числі стару фарбу. У той же час, завдяки одержуваної мікропористої поверхні, структурні штукатурки дозволяють стіні «дихати». Подібні штукатурні суміші «слухняні» будь-якому інструменту і не вимагають додаткового змішування - вона продаються в готовому вигляді. Для шпатлювання можна скористатися шпателем, валиком або розпилювачем. Від вибору буде залежати структура малюнка покриття.

           Можливі поперечні смуги, круглі борозенки і багато іншого.

Навряд чи більшості трапиться коли-небудь замішувати і наносити Рентгенозащітная спеціальну штукатурку, але практично кожен стикався з нею в житті в медичних установах. Це як раз той випадок, коли «стіни захищають».

Як досягається подібний ефект штукатурної суміші? Розгадка криється в одному їх назв цього виду спеціальних штукатурок »-« баритові штукатурки ». Барит має властивість поглинання рентгенівського випромінювання, і може входити також до складу інших матеріалів для рентген - захисту, наприклад, в бетонні суміші (барібетон). Звичайно, при нанесенні рентгенозащітной штукатурки є свої особливості. Крім температурних обмежень (навколишнє повітря повинен бути не нижче 15 градусів за Цельсієм), важливо наступне правило - Рентгенозащітная штукатурку не можна стикувати, наноситися вона повинна відразу на всю поверхню. Причину цього легко можна зрозуміти, згадавши про сутність рентгенівського випромінювання з курсу фізики. Товщина ж рентгенозахисного шару штукатурки визначається за проектом.